Історична довідка

Місто Гребінка – це місто районного підпорядкування, центр Гребінківського району. Розташована а західній частині Полтавської області на лівому березі річки Оржиці. Знаходиться на перехресті двох важливих залізничних магістралей: Харків-Київ і Москва-Одеса, відстань до обласного центру 203 км.

Населення 11022 чол. Початок існування Гребінки припадає на 1885 рік, коли розпочалося будівництво залізничної лінії Харків-Київ. Біля села Городище споруджено нову станцію, яку названо а честь відомого українського письменника Є. П. Гребінки, родом з ближнього хуторі Убіжища, нині с. Мар’янівка.

В 1935 році Гребінка стала районним центром. Указом президії верховної Ради від 26 жовтня 1938 року вона була віднесена до селищ міського типу. За рішенням сесії обласної ради від 21 листопада 1959 року, Гребінка була віднесена до типу місць районного підпорядкування.

Медична допомога населенню надалася знахарями та «бабками-повітухами». З 1918 року медичну допомогу надавав фельдшер в попівській хаті, який лікував «всі хвороби».

1930 року в цій хаті відкритий стаціонар не 4 ліжка.

В 1940 році збудована перша дільнична лікарня в якій лікували «всі хвороби».

В середині 1950-х років була утворена районна лікарня, де крім терапевта працюють вузькі спеціалісти: хірург, отоларинголог, окуліст, гінеколог, невропатолог і інші спеціалісти. Розмістилася вона у двох приміщеннях, де до цього були фінвідділ, банк, інші державні установи.

У 1957 році райздороввідділ закривають. Перед закриттям завідував ним Іван Демидович Мотуз.

1946 року повернувся він з Далекого Сходу, мав бойові нагороди – орден Червоної Зірки та медалі “За перемогу над Німеччиною” та “За перемогу над Японією”. Працював у Теплівці хірургом і завідував лікарнею. А вже потім теплівського лікаря перевели у районний відділ.

В 1951 році відкрито терапевтичне відділення на 20 ліжок.

1957 року, після закриття його, Мотуз стає першим головним лікарем Гребінківської районної лікарні та її хірургом, який всю війну в військах займався цією нелегкою справою. Його ім’я носить вулиця, на якій він жив. Першим її головним був Михайло Федотович Мазурик.

З 1968 року відділення розширене до 30 ліжок.

В 1978 році розширене до 45 ліжок і відкрито дві терапевтичні дільниці по місту.

В 1983 році відділення розширене до 60 ліжок. В 1996 році терапевтичні ліжка скорочені до 33 ліжок.

Хірургічна допомога надавалася в місті Пирятин. Хворі доставлялися в лікарню гужовим транспортом, інколи час доставки доходив до 2 суток. Смертність від хірургічних патологій була дуже високою. Хірургічний блок розміщувався в адмінбудинку. З кінця 1952 по 1972 роки хірургічне відділення було переведено в окреме приміщення, операційна та передопераційна були дуже тісні, освітлення – вуличні ліхтарі, які кріпилися до стелі будівлі. Не вистачало обладнання.

В цей період працював хірург Мазурик Михайло Федотович, який згодом став професором та завідуючим кафедрою госпітальної хірургії в Полтавському медичному інституті.

В вданий час хірургічне відділення розміщене в капітальній будівлі, обладнане сучасним обладнанням, виконуються складні оперативні втручання.

На даний час медичну допомогу в Гребінці те районі надають дві лікарні: центральна районна лікарня на 133 ліжка з поліклінічним відділенням, вузлова лікарня, дві амбулаторії загальної практики – сімейної медицини сіл Овсюки та Короваї, дві лікарські амбулаторії сіл Майорщина та Сербинівка, 21 фельдшерсько-акушерські пункти. В центральній районній лікарні працює 39 лікарів та 118 середніх медпрацівників.