НОВИЙ КОРОНАВІРУС: ШЛЯХИ ПЕРЕДАВАННЯ І ВАРІАНТИ ЗАХИСТУ

НОВИЙ КОРОНАВІРУС: ШЛЯХИ ПЕРЕДАВАННЯ І ВАРІАНТИ ЗАХИСТУ

Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що контаміновані (забруднені) виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м, хоча деякі науковці допускають можливість передавання (за певних умов) до 2 м.

Повітряним шляхом віруси передаються від людини до людини через аерозольні часточки (діаметром до 5 мкм), які безперешкодно можуть потрапляти в альвеоли та бронхіоли (нижні дихальні шляхи). Цей шлях передавання та інфікування не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов — наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Отже, як пересічним громадянам запобігти інфікуванню новим коронавірусом?

1. Не торкайтеся до потенційно контамінованих вірусом поверхонь, зокрема до тварин, у регіонах із виявленими випадками інфікування.

2. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом:

  • тривалість процедури — 20–40 с;
  • вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;
  • обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

  • спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
  • антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
  • тривалість обробки — близько 30 с;
  • особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
  • обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
  • у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
  • контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

3. Уникайте скупчення людей.

4. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

5. Використовуйте захисну маску:

  • обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);
  • якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

  • вона має покривати ніс і рот;
  • вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
  • заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
  • не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
  • заміняйте маску щочотири години;
  • не використовуйте маску повторно.

Чому в Китаї всі користуються респіраторами і костюмами біологічного захисту?

Відповідно до рекомендацій ВООЗ та CDC, у разі виявлення збудника із невідомими або недостатньо відомими властивостями, передусім шляхами передавання та інфікування, медичні працівники мають використовувати засоби індивідуального захисту для недопущення інфікування всіма шляхами (контактним, крапельним та повітряним).

Будьте здорові та не піддавайтеся на маніпуляції!

  • Засоби індивідуального захисту для медичних працівників (текствідео)
Вакцинація: від яких хвороб варто захиститись

Вакцинація: від яких хвороб варто захиститись

Вакцинація щороку рятує 2-3 мільйони людей у всьому світі від небезпечних хвороб та запобігає 1,5 мільйонам летальних випадків від інфекційних хвороб. 

В Україні Календар профілактичних щеплень передбачає вакцинацію проти10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. За державні кошти МОЗ України закуповує вакцини за Календарем і таким чином гарантує можливість українцям отримати безоплатні щеплення проти цих хвороб.

Також є рекомендовані щеплення, що не входять в обов’язковий перелік, але можуть захистити від небезпечних хвороб. Такі вакцини можна придбати за власний кошт в аптеці або зробити щеплення у приватній клініці.

Вітряна віспа

Вітряна віспа є однією з найпоширеніших інфекцій у світі. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом та є надзвичайно заразним.

Вітряну віспу ще називають «вітрянкою». Захворювання зазвичай переноситься легко, проте можуть виникнути ускладнення. Більшість з них зумовленні приєднанням бактеріальної інфекції, наприклад, пневмонії. Також може виникнути ураження нервової системи та сепсис. Важкий перебіг хвороби та ускладнення частіше бувають у людей з ослабленим імунітетом, літніх, немовлят.

В багатьох країнах світу щеплення від вітряної віспи входить до переліку обов’язкових. В Україні вона рекомендована для тих, хто входить у групу ризику, а також жінкам, які планують вагітність та раніше не хворіли на вітряну віспу, оскільки вірус здатний проникнути через плаценту до плоду та викликати  негативні наслідки. Для забезпечення раннього захисту від інфекції достатньо двох доз вакцини.

Папіломавірус

Причиною 70% випадків раку шийки матки є папіломавірус. Папіломавірус передається під час статевого контакту, зокрема, контакту «шкіра до шкіри» в інтимних зонах. Більшість людей заражаються вірусом папіломи людини (ВПЛ) невдовзі після початку статевого життя. Інфікування відбувається безслідно, однак зумовлює зміни в клітинах слизової оболонки шийки матки, що може призвести до розвитку раку.

Попередити інфікування ВПЛ можна щепленням, що на 90% зменшує ймовірність новоутворень.

Вакцинацію краще робити до початку статевого життя. Рекомендований вік для імунізації  проти папіломавірусу – 9–14 років.

1 800 доз двовалентної вакцини проти ВПЛ закупила AHF Ukraine для 600 дівчат з ВІЛ у 23 регіонах України.

Вакцини проти папіломавірусу  застосовують у 84 країнах світу, наприклад, у США, Канаді та більшості країн ЄС. Близько 80 мільйонів людей вже вакцинуватись проти папіломавірусу. Ефективність та безпечність вакцин проти ВПЛ підтверджено численними міжнародними дослідженнями.

Гепатит 

Гепатит А — вірусне захворювання печінки. В Україні трапляються його спалахи через забруднення води. Щеплення від вірусного гепатиту А (ВГА) рекомендовані дітям і дорослим. Також вакцинація від гепатиту А рекомендована всім, хто планує відвідати країни, де він поширений, зокрема: Африку, Азію і Південну Америку.

Щодо вірусного гепатиту В (ВГВ), то з 2000 року вакцина від нього входить до Календаря профілактичних  щеплень. Для дітей вона безкоштовна. Для дорослих ця вакцина входить до переліку рекомендованих. Імунізація проти гепатиту B захистить людину від небезпечних наслідків вірусної інфекції: цирозу і раку печінки. Схему вакцинації і дозування препарату підбирає лікар (залежно від віку та медичної історії пацієнта).

Детальніше про вірусні гепатити  та їх лікування читайте за посиланням :https://bit.ly/2uIOrGq

Пневмококова інфекція

У всьому світі пневмококова інфекція — одна із основних причин смертності серед дітей до 5 років. Згідно з оцінками ВООЗ щороку у світі реєструють 1,6 млн летальних випадків внаслідок пневмококових захворювань, близько 50% з них – серед дітей до 5 років.

Пневмокок є причиною таких небезпечних захворювань, як менінгіт, бактеріємія та сепсис. У 2018 році зареєстровано 43 випадки пневмококового менінгіту, із них 10 — серед дітей віком до 17 років.

Найбільше випадків серед дитячого населення — 50% (5 осіб) зареєстровано у віці 5–9 років.

Захиститися від захворювання можна, отримавши дозу відповідної вакцини. Дітям вакцинацію проти пневмококової інфекції можна проводити одночасно з іншими вакцинами, передбаченими Календарем.

Щепитися можливо у будь-якому віці. Щеплення проти пневмококової інфекції не включено до обов’язкових профілактичних щеплень Календаря — воно належить до рекомендованих щеплень.

Менінгококова інфеція

Менінгококовий менінгіт — небезпечна інфекція, яка вражає оболонки головного та спинного мозку. Якщо вчасно не розпочати лікування, то 50% випадків закінчуються летально.

До груп ризику належать діти, люди з ослабленим імунітетом, вагітні, мікробіологи, які працюють в лабораторіях з патогенними бактеріями.

Також до групи ризику належать мандрівники, які подорожують в країни Африки, на південь від Сахари, від Сенегала до Ефіопії. Цей регіон називають “поясом менінгіту.

На сьогоднішній день вакцинація є найкращим способом захистити себе та своїх дітей від бактеріального менінгіту

Ротавірусная інфекція

Ротавіруси є найбільш поширеною причиною важких діарейних захворювань у дітей молодшого віку в усьому світі.

За останні 10 місяців минулого року в Україні було зареєстровано 9 тис. випадків ротавірусного ентериту.

Майже кожна дитина у світі, до досягнення 5-річного віку, заражається ротавірусом принаймні один раз. Однак з кожним наступним зараженням імунітет посилюється.

Джерелом ротавірусів є людина. Інфікування відбувається фекально-оральним шляхом як безпосередньо, так і під час контакту з поверхнями і предметами, що могли бути забруднені: іграшками, підлогою, меблями, одягом тощо, а також під час їжі.

Основними методами профілактики ротавірусної інфекції є вакцинація та дотримання правил особистої гігієни. Вакцина захищає від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання.

Для забезпечення раннього захисту від інфекції достатньо дві дози. Курс вакцинації слід завершити до досягнення дитиною віку 24 тижні.

Грип

Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Найчастішим ускладненням хвороби є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до летальних наслідків.

Захистити себе і своїх дітей від грипу допоможе вакцинація. Це найефективніший та найбільш безпечний метод протистояти цій хворобі.

Вакцинуватися краще до початку циркуляції вірусу грипу.  Проте вакцинуватись від грипу не пізно упродовж усього сезону активності захворювання. Захисні антитіла в щепленої людини виробляються від 7 до 14 днів. Вакцинуватись від грипу необхідно щороку. Детальніше про грип та його симптоми читайте за посиланням:https://bit.ly/2FJHUxE

Панкреатит: причини та симптоми

Панкреатит: причини та симптоми

Панкреатит – це запалення підшлункової залози, яке часто прогресує через надмірне споживання алкоголю та жирної, смаженої їжі. Найчастіше хворобу діагностують у дорослих. Вона розвивається через порушення відтоку секрету підшлункової залози.  

Підшлункова залоза – це орган змішаної секреції, що виконує ендокринну й екзокринну функцію. Остання відповідає за синтез панкреатичного соку. До його складу входять ферменти, які допомагають організмові перетравлювати їжу.

Панкреатичний сік має потрапляти до дванадцятипалої кишки, де він бере участь у травленні. Проте під час запального процесу він залишається у підшлунковій залозі, де руйнує її тканину. Так відбувається автоперетравлення (аутоліз), яке впливає на формування панкреатиту.

Класифікацій хронічного панкреатиту є дуже багато, тому далі будуть наведені лише поширені причини та симптоми панкреатитів.

Причини 

  • зловживання алкоголем і тютюнокурінням. Алкоголь може стати причиною погіршення відтоку панкреатичного соку;
  • травма живота;
  • переїдання та перевага жирної, смаженої та гострої їжі у харчуванні.

Також на розвиток хвороби можуть впливати інші проблеми зі здоров’ям: пухлини, що перешкоджають відтоку панкреатичного соку в дванадцятипалої кишки (ДПК), порушення прохідності жовчовивідних шляхів, гастрит, гепатит, жовчнокам’яна хвороба, холецистити та інше.

Симптоми панкреатиту

  • Нападоподібний гострий біль переважно значної інтенсивності. Біль з’являється у верхній частині живота та може віддавати у спину;
  • збільшення кількості слини, відрижка, печія, нудота, блювання, яке не приносить полегшення;
  • знижений або відсутній апетит;
  • вживання їжі викликає напади болю, тому хворі часто свідомо обмежують себе в їжі;
  • здуття, бурчання в животі та проноси (3-4 рази на день);
  • при певних видах панкреатиту може бути лихоманка, гіпотонія, тахікардія та загальна слабкість.

Ускладнення

Панкреатит може стати причиною механічної жовтяниці. Це порушення відведення жовчі по жовчовивідних шляхах. Вона може спровокувати холангіт – гнійне запалення жовчовивідних шляхів.

Також через неї може виникнути асцит. Це скупчення рідин у черевній порожнині. При наростанні асциту, проводять проколювання живота для того, щоб випустити зайву рідину.

Одним із ранніх ускладнень хвороби може стати діабетична кома. У людини, яка перехворіла панкреатитом за кілька років може також розвинутися цукровий діабет.  Також можуть утворитися шлунково-кишкові та жовчні нориці. Це патологічні канали, які з’єднують патологічні осередки або внутрішні органи. Вони лікуються хірургічно.

Можливими ускладненнями можуть бути гостра печінкова та ниркова недостатність.

Поради

  • ваш режим харчування повинен завжди бути помірним;
  • дотримуйтеся балансу жирів і білків у раціоні;
  • не зловживайте алкоголем та киньте курити;
  • вживайте медикаменти лише за призначенням лікаря.

У групу ризику входять люди, які вживають алкоголь, курять, мають жовчнокам’яну хворобу, гепатит, гастрит, гормональні порушення та муковісцидоз (як правило, стає причиною панкреатиту у дітей). Таким людям варто контролювати перебіг хвороби та регулярно проходити огляди у лікаря.

Симптоми панкреатиту дуже схожі на більшість хвороб шлунково-кишкового тракту, тому варто одразу звертатися до гастроентеролога, адже своєчасна діагностика та правильне лікування можуть вберегти вас від наслідків.

 

 

Діабет: як зменшити ризики?

Діабет: як зменшити ризики?

Діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін. Інсулін – це гормон, який регулює рівень цукру (глюкози) у крові.

Діабет поділяють на три типи: І, ІІ та гестаційний (діабет під час вагітності).

Діабет І типу

За даними ВООЗ людей з І типом діабету найменше.

Цей діабет пов’язаний з дефіцитом вироблення інсуліну організмом. Причини розвитку цього типу досі невідомі.

Діабет ІІ типу

Найпоширеніший тип діабету у світі. Він пов’язаний із неефективним використанням інсуліну організмом. Як правило, виникає через надлишкову вагу та гіподинамію.

Симптоми обох типів діабету схожі, проте при ІІ типі діабету вони не такі чіткі.

  • – надмірне сечовиділення;
  • – спрага;
  • – постійне відчуття голоду;
  • – втрата ваги;
  • – постійне відчуття втоми;
  • – погіршення зору.

Ускладнення характерні для обох типів діабету 

Гострі: кетоацидоз, гіпоглікемія, гіперосмотична кома, лактоцидотична кома.

Пізні: ретинопатія – ураження сітківки ока. Може призвести до повної втрати зору. Часто ретинопатія зустрічається у хворих 2-м типом діабету.

Ангіопатія – порушення проникності судин, через що вони стають ламкими. Розвивається швидко, іноді менш ніж за рік. З’являється схильність до тромбозу і атеросклероз.

Полінейропатія – це втрата чутливості до болю і тепла в кінцівках. Найчастіше розвивається по типу «рукавичок та панчіх», починаючи проявлятися одночасно у нижніх і верхніх кінцівках.

Діабетична стопа – ускладнення, при якому на стопах з’являються відкриті виразки та гнійні нариви. Це призводить до ампутації кінцівки. Тому хворі на діабет повинні особливу увагу приділяти гігієні ніг. В Україні працюють спеціальні кабінети “Діабетичної стопи”, де медики надають всі послуги із догляду за ураженою частиною тіла хворого.

При хронічних ускладненнях страждають нирки, нервова система, судини та шкіра хворого.

Гестаційний цукровий діабет 

Гестаційний цукровий діабет (ГЦД) – підвищення рівня глюкози плазми крові у період вагітності.

Причиною такого збільшення є не дефіцит власного інсуліну, а фізіологічне підвищення рівню інсуліну крові на фоні високих рівнів глюкози в крові.

Це наслідок надлишку плацентарних гормонів (плацентарний лактоген, естрогени, прогестерон). Вони пригнічують дію інсуліну.

Симптоми: ГЦД часто протікає безсимптомно, тому важливо зробити плановий скринінговий тест, щоб попередити проблему.

Усім вагітним жінкам, згідно з наказом МОЗ України № 417, проводиться стандартний скринінговий глюкозо-толерантний тест. Він виявляє порушення вуглеводного обміну у терміні 24-28 тижнів. Якщо жінка знаходиться в групі ризику розвитку ГЦД, то тест проводять відразу після першого візиту до лікаря.

Ускладнення:

Діабетична фетопатія – порушення нормального розвитку плоду через тривалий вплив на ембріон материнської крові із підвищеним рівнем глюкози.

Діти з діабетичною фетопатією народжуються з надлишковою вагою тіла, проте, зменшеними мозком. Більшість малюків із діабетичною фетопатією мають серцеву недостатність.

Одразу після народження цим малюкам потрібно перевірити рівень цукру у крові та контролювати його протягом певного часу, адже є загроза розвитку важкої гіпоглікемії.

Після пологів у матері та дитини може виникнути діабет ІІ типу.

Нагадуємо, що вживати будь-які пероральні препарати, що знижують цукор у період вагітності категорично заборонено!

 Поради для людей з високим ризиком захворіти на діабет 

  • Не вживайте “швидких” вуглеводів
  • Обмежуйте складні вуглеводи
  • Додавайте до режиму дня аеробне фізичне навантаження
  • Контролюйте рівень глюкози в крові
  • Тримайте вашу вагу в межах фізіологічної норми

Допомога людям із діабетом в Україні

Пацієнт, який уклав декларацію зі своїм лікарем, має доступ до безоплатного гарантованого державою пакету медичних послуг на первинній ланці. У цьому пакеті є низка послуг, обстежень та аналізів спрямовані на профілактику, ранню діагностику та лікування діабету ІІ типу.

Із 1 квітня 2019 року запрацювала оновлена програма реімбурсації “Доступні ліки”. Реімбурсація – це відшкодування частини або повної вартості ліків державою від серцево-судинних захворюваннях, діабету ІІ типу та бронхіальної астми.

Для лікування діабету ІІ типу виписано 1,4 млн електронних рецептів, за якими понад 395 тис. пацієнтів отримали життєво необхідні медикаменти безоплатно або з невеликою доплатою.

У 2020 році у межах Програми медичних гарантій-2020 запрацює програма реімбурсації інсулінів, на яку спрямують 977 млн грн. Завдяки електронному рецепту пацієнт, який уклав декларацію про вибір свого лікаря, зможе отримати ліки для інсулінотерапії у будь-якій зручній аптеці, що уклала договір із Національною службою здоров’я України.

У 2020 році проєктом бюджету на ПМГ загалом передбачено 3,098 млрд грн на програму “Доступні ліки”, а також забезпечення лікарськими засобами пацієнтів, хворих на цукровий та нецукровий діабет.

 

Аритмія: 7 головних речей, які потрібно знати

Аритмія: 7 головних речей, які потрібно знати

Аритмія є поширеним серцево-судинним захворюванням. І багато хто не знає, наскільки вона небезпечна.
З’ясуємо причини цієї недуги, симптоми, способи лікування і профілактики.

1. Що означає аритмія?
Аритмією називають порушення нормального ритму биття серця і зміна джерела збудження серця. Також до цього захворювання відносяться і розлади проведення імпульсу.

2. Аритмія – це прискорене серцебиття?
Помилково вважати, що будь-яке часте серцебиття є ознакою аритмії. Причиною швидкої роботи серця може послужити фізичне навантаження або емоційний стан в конкретній ситуації (переляк, стрес, плавання, біг та інші).

3. На які ознаки звернути увагу і як діагностувати захворювання?
Кращий спосіб визначити наявність захворювання – це в момент нападу зробити електрокардіографію. Це найбільш точний метод оцінки частоти серцевого ритму, його джерела і коректності проведення імпульсу. Обов’язковим є обстеження у кардіолога. Лікарі застосовують інструментальні методики – ЕКГ (електрокардіограму) або моніторування ЕКГ. В останньому випадку пацієнт повинен постійно носити спеціальний апарат для фіксації ЕКГ в умовах звичайного повсякденного життя. Такий підхід дозволяє фахівцеві зробити правильні висновки і призначити адекватне лікування.

4. Чи може захворювання протікати безсимптомно?
Так, це можливо. Це називається нападоподібною або постійною аритмією. Консультація лікаря буде не зайвою навіть при хорошому самопочутті, але нерегулярному серцевому ритмі.

5. Чим небезпечне захворювання?
Аритмія може загрожувати або не загрожувати життю людини. На перебіг захворювання впливають і супутні хвороби. Оцінка стану пацієнта проводиться виключно в індивідуальному порядку, оскільки у кожної людини аритмія може протікати різним способом і мати різний прогноз.

6. Що провокує виникнення аритмії?
Існує кілька причин розвитку цієї недуги:
хвороби серця (вроджені чи набуті);
підвищений артеріальний тиск;
збій в електролітному балансі;
зміна гормонального статусу;
наявність супутніх проблем зі здоров’ям;
шкідливі звички.
Всі перераховані вище фактори можуть сприяти почастішанню серцевого ритму.

7. Які існують заходи профілактики?
Головною профілактикою є ведення здорового способу життя:
правильне харчування;
відмова від шкідливих звичок;
помірна фізична активність;
підтримка нормальної ваги (розраховується за формулою: вага (кг) / зріст (м) ²).
Дотримуючись цих умов, вдасться нормалізувати роботу серця. Але також важливо проходити регулярне обстеження у фахівця, особливо при виникненні будь-яких тривожних симптомів.

8. Як лікувати захворювання?
Для лікування лікарі використовують різні методи, але основними з них є:
медикаментозний (консервативний) – фахівець призначає лікарські засоби, здатні усунути проблему або виключити ймовірність виникнення ускладнень. Іноді прийом препаратів призначається довічно;
хірургічний – ефективною малотравматичною методикою при прискореному серцевому ритмі (тахіаритмії) вважається радіочастотна абляція, в ході якої на стегні проколюється судина і проводиться катетер прямо до серця, а за допомогою рентгена лікар відстежує стан органу на екрані апарату у вигляді 3D-моделі, шукає проблемну зону і руйнує її за допомогою струму радіочастоти. Навпаки, при зниженому серцевому ритмі проводиться імплантація електрокардіостимулятора, що посилає певні імпульси серцевому м’язу, завдяки чому орган починає нормально функціонувати.
Методика лікування призначається фахівцем після повного обстеження пацієнта в індивідуальному порядку.

Як і де отримати якісну медичну допомогу при інфаркті: інформаційна кампанія

Як і де отримати якісну медичну допомогу при інфаркті: інформаційна кампанія

МОЗ України в рамках спільного проекту МОЗ України і Світового банку “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” розпочало інформаційну кампанію про своєчасне безоплатне лікування інфаркту. Мета кампанії – сприяти підвищенню обізнаності людей, яку допомогу гарантує держава і як отримати її. Ця кампанія підкріплюється рекламою в громадському транспорті в 14 містах по всій Україні, відеорекламою в інтернеті та роботою з регіональними ЗМІ.

Розповідаємо, як розпізнати інфаркт, чому медична допомога є безоплатною в критичних станах і де в регіонах можна отримати високоякісну допомогу. 

Як розпізнати інфаркт: симптоми

Інфаркт стається, коли постачання крові до серця в певній ділянці критично зменшується чи припиняється. Ділянка серця, що не отримує кисень, поступово помирає. Причина цьому — передусім, звуження коронарних судин через атеросклероз чи тромб. Від того, наскільки швидко відновиться лікарі відкриють заблоковану судину і відновлять кровообіг, залежить життя людини. 

Симптоми інфаркту:

  • дуже сильний пекучий, стискаючий біль за грудиною, що не зникає понад 15 хвилин після прийому ліків;
  • біль між лопатками;
  • відчуття болю у лівій руці, шиї та нижній щелепі;
  • задишка, пітливість;
  • нудота, блювання;
  • запаморочення, слабкість. 

У цих випадках необхідно негайно викликати екстрену допомогу – телефонувати 103. Зволікати не варто, адже при інфаркті кожна година може коштувати життя. 

Як і де отримують допомогу пацієнти з інфарктом

Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування (заміна пошкодженої судини) мають проводити у перші 2 години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 годин від початку симптомів). За цей час інфаркт не встигає завдати великої шкоди міокарду (серцевому м’язу). З часом шкода стає все більшою, а якщо взагалі не відкрити судину, то 20% пацієнтів помирають, а половина з тих, хто виживає, отримують інвалідність. 

Щоби українці могли отримати високоякісну допомогу якомога швидше, МОЗ України разом з Урядом продовжує розбудову регіональної мережі реперфузійних центрів. Реперфузійний центр – це відділення у закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення кровотоку по артерії серця)  при гострому інфаркті міокарда. Іншими словами, це лікарня, де є апаратура для проведення ехокардіографії, відділення кардіології та інтенсивної терапії із відповідним оснащенням, лабораторія для визначення специфічних кардіологічних тестів крові та спеціалісти, які мають належний досвід – інтервенційні кардіологи. 

Наразі у всеукраїнській мережі вже 42 кардіоцентри, вони є у кожній області Україні. Ці центри працюють цілодобово і без вихідних (у режимі 24/7/365).

Коли пацієнта привозять в кардіоцентр, інтервенційні кардіологи проводять стентування –  процедуру механічного усунення перешкоди (тромбу і атеросклеротичної бляшки) в судині з допомогою каркаса (стента), метою якої є відновлення кровопостачання серця. 

Коронарний стент – це металевий каркас трубчастий форми, який підтримує просвіт артерії заданої форми і розміру. Через невеликий прокол, який зазвичай робиться на нозі чи руці хворого, стент через судини вводять до заткненої тромбом чи бляшкою коронарної артерії. У потрібній ділянці стент розширюється та залишається у судині, зберігаючи просвіт достатнім для нормального кровообігу.

Як це відбувається – дивіться у відео: https://bit.ly/1j35M21

Після своєчасної та ефективної реперфузійної процедури пацієнт швидко й ефективно відновлюється, і в залежності від тяжкості стану, може бути виписаний через кілька днів і продовжити реабілітацію в амбулаторних умовах.

Чому допомога при гострому інфаркті міокарда є безоплатною

Допомога для пацієнтів з інфарктом у критичному стані – повністю безоплатна. З 2018 року вперше за всю історію незалежної України держава забезпечила потребу у стент-системах для екстреної допомоги пацієнтам із елевацією сегменту ST (тих пацієнтів із інфарктом міокарда, хто потребує негайної допомоги) на 100%. Тобто кожен українець з гострим інфарктом міокарда у критичній ситуації одержить стент безоплатно.

За кошти держбюджету МОЗ України через міжнародні організації закупило 23,5 тисячі якісних стент-систем американського та європейського виробництва. Нагадаємо, що в середньому на рік в Україні трапляються близько 40 тисяч інфарктів, 20 тисяч з яких потребують екстреного лікування.

Раніше закуплені вироби медичного призначення розподілялися між областями відповідно до кількості мешканців, через що значна кількість стентів розподілялася або туди, де ангіографія технічно не могла виконуватися, або до столичного інституту. Тепер стенти розподіляються по всіх регіонах України за новим принципом – їх отримують заклади охорони здоров’я, які проводять екстрені процедури стентування для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, і які відповідають критеріям, прописаним у Постанові КМУ від 21 лютого 2017 року. Кількість стентів, закуплених державним коштом, місцевими департаментами охорони здоров’я розподіляються відповідно до середньорічних потреб кожного реперфузійного центру.

Як зміни в наданні допомоги впливають на якість життя українців

Статистика по усій країні показує, що у реперфузійних центрах рятують втричі більше життів. Так, за даними Асоціації інтервенційних кардіологів України, показник летальності в реперфузійних центрах є втричі нижчим ніж середній показник в цілому по Україні  (4,7% проти 12,3% відповідно).

Крім того, станом на початок 2019 року:

  • Кількість стентувань для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда збільшилась вдвічі. У 2015 році кількість стентувань для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда по всій Україні становила 5300, натомість у 2018 році – вже 10774.
  • Україна успішно впроваджує стентування як більше ефективний і сучасний метод лікування інфарктів: у 2015 році лише кожен 5 пацієнт отримував стентування, тепер цей показник перевищує 40%.
  • Середня кількість стентувань в Україні на 1 млн населення  збільшується і у деяких областях перевищує аналогічний середній показник у європейських країнах. В Україні у 2014 році такий показник в середньому складав 100 втручань, у 2016 – 204 втручання, а у  2018 вже складає 286 втручань на 1 млн населення. У Харківській області кількість маніпуляцій у 2018 році складає 453 на 1 млн населення, а у Київській області та м. Київ – 406. У країнах Європи в середньому здійснюють  373 маніпуляції на 1 млн населення.

 

Дифтерія небезпечніша за кір: чому необхідно вакцинуватися від дифтерії та правця

Дифтерія небезпечніша за кір: чому необхідно вакцинуватися від дифтерії та правця

В Україні вкрай низький рівень вакцинації від дифтерії та правця. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, вакциновані менше 70% дітей, а рівень охоплення щепленнями серед дорослих – ще нижчий.

При низьких рівнях охоплення щепленнями проти дифтерії з’являється ризик виникнення великої кількості випадків цієї інфекції. Щоб захистити себе та своїх дітей, українцям слід негайно перевірити наявність у себе необхідної кількості щеплень і отримати щеплення, яке проводять комплексною вакциною від дифтерії та правця. За даними Федерального агентства міністерства охорони здоров’я США (CDC), вакцинація на 99% запобігає захворюванню.

 

ДИФТЕРІЯ: СИМПТОМИ ТА МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів. Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом або через предмети побуту, якими користувався хворий.

Симптомами хвороби є:

  • біль у горлі;
  • підвищена температура;
  • наліт на мигдалинах сірого кольору;
  • осиплість голосу;
  • ускладнене дихання та ковтання;
  • висока температура;
  • набряк слизової оболонки носоглотки;
  • збільшення лімфатичних вузлів.

Важливо своєчасно діагностувати хворобу. Адже за своїми клінічними проявами вона схожа на ангіну та інфекційний мононуклеоз. Якщо ви помітили в себе або рідних такі ознаки, не легковажте і не списуйте все на звичайну застуду, а негайно зверніться до лікаря. Що раніше встановлений діагноз, то вищі шанси на одужання.

Дифтерія найчастіше проявляється утворенням щільної плівки та  набряку слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи і часто призводить до смерті. Токсичне ураження серцево-судинної та нервової систем і вторинні інфекції також можуть мати летальні наслідки. Небезпечність захворювання характеризується високою смертністю,  в 50 випадках з 1000.

Докладніше про дифтерію, її симптоми і можливі ускладнення:http://bit.ly/2RLq9TB

 

ПРАВЕЦЬ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ХВОРОБУ

Правець  – це гостре інфекційне захворювання, що виникає в результаті дії токсину на нервову систему. Токсин виробляють бактерій Clostridium tetani після потрапляння в рану з грунту, де вони перебувають у вигляді спор (форма існування бактерій, що забезпечує їм високе виживання). Спори часто присутні у кишковому тракті тварин, звідки потрапляють в грунт.

Можна інфікуватися збудником правця в результаті рани або порізу, внаслідок укусів тварин чи травмування гострими предметами, уламками деревини. Від людини до людини це захворювання не передається.

В рані бактерія збудник правця починає виробляти токсин, що діє на нервову систему. Інфекція може призвести до посмикування м’язів та виникнення сильних, дуже болючих судом м’язів тіла. Правець може призвести до смерті.

Докладніше про правець читайте тут: http://bit.ly/31ZGeda

 

НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ВАКЦИНАЦІЇ – ШЛЯХ ДО СПАЛАХУ

Виникнення спалаху кору в Україні стало можливе через низький рівень вакцинації населення від цієї інфекції. Наслідки відомі: з початку спалаху з літа 2017 року, на кір захворіли більше 110 тисяч людей, 39 осіб – померли.

Наслідки можливого спалаху дифтерії можуть бути набагато серйознішими. У випадку з кором, за статистикою, серед тисячі хворих помирає одна людина, то від дифтерії – від 50 до 100 смертей на тисячу інфікованих.

В Україні за період з 2011 по 2018 рік зафіксували 40 випадків захворювання на дифтерію та 124 – на правець.

Востаннє епідемія дифтерії в Україні була в 90-х роках ХХ сторіччя. Тоді через низьке охоплення дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли.

Зараз рівень охоплення плановими щепленнями проти дифтерії, правцю та кашлюку дітей до 1 року становить менше 70%. Лише незначний відсоток дорослих мають ревакцинацію проти дифтерії та правця. Ревакцинацію необхідно дорослим проходити кожні 10 років. Згадайте, коли ви останнього разу мали ревакцинацію проти дифтерії та правця?

Для того, щоб унеможливити виникнення спалаху та уникнути епідемії, в країні має існувати колективний імунітет. Це коли 95-98% населення вакциновані. У таких умовах хвороба просто не має де поширюватися. Але колективний імунітет “не працює” щодо правця і має незначний вплив щодо дифтерії.

Щоб захистити себе МОЗ України закликає перевірити наявність проведеної вакцинації в дітей та ревакцинації у дорослих і, в разі потреби, якомога швидше отримати щеплення. Це можна зробити безоплатно і дітям, і дорослим. Для цього необхідно спочатку звернутися до свого сімейного лікаря.

За даними CDC,  99% людей, які мають щеплення від дифтерії, не хворіють. Імунізація від всіх хвороб, за даними ВООЗ, запобігає 2-3 мільйонам смертей у світі щороку, а ще 1,5 мільйона людей можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться.

В усіх областях України є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця. Переглянути залишок вакцин у вашому регіоні можна за посиланням: http://bit.ly/2r3FxhP

 

МОЖЛИВІ РЕАКЦІЇ НА ВАКЦИНУ

Вакцини, як й інші медичні засоби, можуть викликати реакції, але зазвичай вони є помірними: наприклад, підвищення температури тіла, больові відчуття або набряки у місці ін’єкції. Як правило, такі помірні реакції минають за кілька днів.

Якщо температура тіла дитини зростає до 38°C і вище, батьки можуть дати їй парацетамол для її зниження. Якщо дитина має будь-які симптоми, які викликають занепокоєння, батькам варто звернутися за консультацією до педіатра або сімейного лікаря.

Серйозні реакції на вакцини зустрічаються вкрай рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, якому можна запобігти вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції від щеплення.

 

ЯК І КОЛИ ВАКЦИНУВАТИСЯ ВІД ДИФТЕРІЇ?

Хворіють на дифтерію не щеплені або не ревакциновані люди. Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і запобігти розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).

Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація, згодом ревакцинацію проводять у 6 років вакциною АДП, наступну у 16 років — АДП-М.

Дорослі ж повинні ревакцинуватися (вакцинуватися повторно) кожні 10 років. Тобто якщо востаннє ви робили щеплення у 16, то першу ревакцинацію слід зробити в 26 років, другу – у 36 і так далі.

Вакцинація вже за декілька років не гарантує захисту від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде перебігати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.

Якщо доросла людина або дитина старша 7 років раніше не вакцинувалися від дифтерії і правця, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.

ЗАВДЯКИ ВАКЦИНАЦІЇ ДИФТЕРІЯ У СВІТІ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ РІДКО

Дифтерія до ХХ сторіччя була основною причиною хвороби і смерті серед дітей і США та Великої Британії. Проте в цих країнах дифтерію побороли майже півстоліття тому.

Ще у 1921 році в США під час спалаху хвороби померло майже 16 тисяч людей. Після впровадження обов’язкової вакцинації кількість випадків хвороби наблизився до нуля. У період між 2004 і 2017 роками державні відділи охорони здоров’я повідомили про 2 випадки дифтерії в США.

Втім у багатьох країнах дифтерія ще може поширюватися у зв’язку з низьким рівнем охоплення. За даними ВООЗ за 2016 рік у світі було зафіксовано більше 7 тисяч випадків дифтерії.

 

ЛИШЕ ВАКЦИНАЦІЯ – НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ

Лише вакцинація рятує від дифтерії. За даними CDC,  99% людей, що мають щеплення від дифтерії не хворіють. Імунізація від всіх хвороб, за даними ВООЗ, запобігає 2-3 млн смертей у світі щороку, а ще 1,5 млн людей можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться.

Спалах кору таки змусив людей вакцинуватись й від інших хвороб, але до контролю над інфекціями ще дуже далеко! Тому вакцинуватися просто необхідно. Зробити щеплення від дифтерії можна безкоштовно для дорослих і дітей. Всі області забезпечені якісними вакцинами. Для того, щоб отримати вакцину, зверніться до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра.

Що таке остеохондроз насправді і що робити, якщо болить спина

Що таке остеохондроз насправді і що робити, якщо болить спина

Остеохондроз – діагноз, з яким ви можете лікуватися дуже довго і ніяк не вилікуватися. Він твердо стоїть в списку разом з дисбактеріозом та вегето-судинною дистонією (ВСД) і є великим комерційним міфом сучасності.

ЩО ТАКЕ ОСТЕОХОНДРОЗ НАСПРАВДІ

В міжнародній класифікації хвороб остеохондроз існує, проте його специфіка суттєво відрізняється від того, як його трактують деякі лікарі в Україні. Це група рідкісних захворювань, що пов’язані з порушенням нормального розвитку росту кісток з ураженням центрів окостеніння в епіфізі. Як правило, починається в дитинстві як дегенеративний або некротичний стан (https://bit.ly/2HGRZe3). Як приклади можуть бути хвороба Пертеса, хвороба Осгуда-Шляттера, хвороба Шейермана.

В Україні ж, відвідуючи лікаря, який не послуговується міжнародними протоколами, на скарги про біль у спині пацієнт може почути, що в нього остеохондроз.

Як результат, для лікування призначається дообстеження (рентген, МРТ), знеболювальні препарати та інші дороговартісні методи, що в цілому досить сильно б’ють по кишені пацієнтів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) біль в спині – одна з найбільш поширених причин звернення пацієнтів за медичною допомогою. Коли пацієнт у західних країнах звертається з такими скаргами, лікарі використовують симптоматичний діагноз – «back pain» (просто біль в спині), при якому рекомендують максимальне збереження фізичної активності, лікувальні вправи або нестероїдні знеболювальні препарати.

Додаткове обстеження призначають тільки тоді, коли пацієнт повідомляє про відповідні симптоми, прикладом яких є порушення чутливості кінцівок, слабкість в м’язах, порушення функції органів тазу, поява болю вночі (https://bit.ly/2KrBsws). Зазвичай ці симптоми виникають за наявності серйозної патології хребта, проте виявляють їх не більш ніж в 1% випадків. Такі патології включають пухлинні захворювання, переломи, гнійно-запальні процеси, туберкульоз. Болі в спині можуть виникати також і при захворюваннях внутрішніх органів і не мати відношення до хребта (як захворювання підшлункової залози, нирок, органів тазу).

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО БОЛИТЬ СПИНА

Якщо у вас болить спина, перш за все рекомендуємо:

  • Залишатись рухливим наскільки це можливо та намагатися продовжувати свою щоденну діяльність. Тривала відсутність активності може погіршити стан
  • Виконувати прості вправи для спини (приклади вправ можна знайти тут https://wb.md/2FP3YZ7)
  • Приймати протизапальні знеболювальні засоби (після консультації з вашим лікарем)

“Хибною є думка, що сильний біль потребує агресивного знеболення. Краще починайте зі звичайного знеболювального препарату. За результатами досліджень, сильні знеболювальні, які, наприклад, містять опіоїди, не забезпечують більш ефективного полегшення болю та мають більший потенціал для заподіяння шкоди організму”, наголошує в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.

Якщо біль не зникає протягом місяця, заважає виконувати щоденну діяльність та з часом погіршується – лікар призначить додаткове лікування

Медики розповіли, чому потрібно щодня їсти лимони

Медики розповіли, чому потрібно щодня їсти лимони

Лимони мають неповторний кислий смак, через що багато людей відмовляються його їсти.

Але, як стверджують медики, марно. Адже в лимонах і їх соку міститься багато корисних речовин, які життєво необхідні організму людини, передає Ukr.Media.

Медики розповіли, чому ці унікальні властивості лимонів повинні змусити вас їсти їх щодня.

Відбілювання зубів

Не всі знають про те, що за допомогою скибки лимона можна помітно відбілити зуби в домашніх умовах. Правда, щодня використовувати цей метод небезпечно, адже в соку цитрусового фрукта містяться кислоти, здатні пошкодити зубну емаль при частому використанні. Досить щодня з’їдати по 1-2 часточки лимона, довго пережовуючи, щоб зуби завжди були білосніжними.

Здоров’я і краса волосся, а також нігтів

Досягти максимального результату можна, якщо використовувати лимон і зовні й внутрішньо. Наприклад, вживати лимонний сік вранці та заодно додавати його в воду для ополіскування волосся після миття, змащування нігтьової пластини. Згодом ви помітите, що ваші нігті й волосся стали міцними та блискучими, а такі проблеми, як тьмяний колір волосся, лупа, ламкість і розшарування зникнуть якщо не назавжди, то надовго.

Зміцнення імунітету

Медиками доведено, що в лимонах міститься достатня кількість вітаміну С для того, щоб позитивно вплинути на імунну систему, яка буде захищати організм від шкідливих бактерій, інфекцій і вірусів. Тому лимони потрібно їсти часто, бажано щодня.

Поліпшення стану шкіри

За зовнішнім виглядом шкіри лікар-косметолог може визначити, їсть людина лимони чи ні. Виявляється, при регулярному вживанні лимонів шкіра стає гладкою, шовковистою й освітленої. А якщо ще використовувати лимонний сік або кубики льоду з відваром з лимонів замість тоніка для обличчя, то шкіра отримає нереальне сяйво.